Стафілокок у носі


Стафилококк – представитель условно-патогенной микрофлоры слизистых оболочек и поверхностного эпителия. Находясь в «спящем» состоянии и в малой концентрации, бактерия не вызывает тяжелые инфекционные процессы. Однако при попадании стафилококка в оптимальные условия, развивается стойкое нарастание бактерий (размножение), в процессе которого выделяется токсический яд. Стафилококк в носу – явный признак бактериальной инфекции. Что делать и каковы причины недуга рассмотрим ниже.

Причины возникновения

Стафилококк – это грампозитивный шарообразный микроорганизм, неспособный к передвижению. Микроб присутствует везде: он летает в воздухе, распространяется на поверхностях, проникает в воду и продукты питания.

Особенность бактерии заключается в повышенной устойчивости к антибактериальным препаратам. Несмотря на то, что стафилококк неподвижен, инфекция развивается стремительно, распространяясь с полости носа в нижние дыхательные пути. Усугубляет патологический процесс то, что микроб относится к условно-патогенным МКО. Активизация патологического процесса связана со снижением иммунитета, наличием микроцарапины слизистого слоя и усиленным размножением грамотрицательного микроорганизма.

Поражение стафилококком носовых ходов и полости происходит не следующим причинам:

  • Снижение иммунитета на фоне общей респираторной вирусной инфекции. Такие заболевания как ринит, синусит, тонзиллит, фарингит угнетают иммунную систему, наблюдается снижение защитных сил организма, соответственно нарастает количество бактерий. Кроме того воспалительные процессы вызывают микроповреждения многослойного эпителия и выступают входными для инфекции воротами. Иногда снижение иммунитета не связано с заболеваниями ЛОР органов, а обусловлено переохлаждением организма.
  • Несоблюдение стандартных правил гигиены – мытья рук после посещения туалета и прихода с улицы. Во время нестабильной эпидситуации, необходимо смывать с рук и лица патогенных агентов, используя мыло. Пренебрежение этого правила ведет к обсемененности стафилококком рта, носа и лица.
  • Длительный прием антибактериальных лекарственных препаратов для лечения болезней иного генеза. Антибиотикотерапия подавляет рост микрофлоры, в частности патогенной, но при частом и длительном применении развивается снижение местного иммунитета, нарушается баланс полезных МКО. Такое состояние создает оптимальные условия для размножения стафилококка.
  • Непосредственное заражение от больного человека. Стафилококк передается контактно-бытовым и воздушно-капельным путем, то есть чих, рукопожатие, поцелуй и даже использование обще посуды приводит к заражению (но при условии сниженного иммунитета).
  • Необоснованный или неконтролируемый прием иммунодепрессантов, а также состояние затяжного стресса или депрессивных расстройств.
  • ВБИ – внутрибольничное инфицирование. Пребывание в стационаре детей и взрослых может закончиться инфицирование патогенного микроба, если в воздухе отделения установили повышенную концентрацию Staphylococcus.
  • Иммунодефицит острого или хронического течения. Возникновение бактериальной инфекции в нос может быть связано с вирусом иммунодефицита человека.

Несмотря на разнообразие причин развития инфекции, основа недуга – падение защитных сил организма. Обуславливается этот факт тем, что возбудитель условно-патогенного происхождения.

В зону риска развития инфицирования входят дети, пожилые люди, беременные женщины, медицинские работники и пациенты с нарушениями эндокринной системы (диабетики).

Какие виды стафилококков бывают?

Условно-патогенный микроорганизм отличается патогенезом и морфологическим особенностям. На основании этих отличий были идентифицированы виды возбудителей стафилококковой инфекции в нос и зеве. Опасными и вредоносными для человека являются все четыре вида Staphylococcus.

  1. Золотистый стафилококк или S. aureus. Наиболее распространенный вид микроорганизма. Обитает в воздухе, обсеменяет поверхности предметов, кожные покровы и слизистые оболочки человека. Проявляет повышенную устойчивость к воздействиям внешней среды. Кипячение, обработка перекисью или этиловым спиртом, воздействие ультрафиолетовых лучей и ряд антибактериальных препаратов не приводят к гибели золотистого стафилококка. Бактерия чувствует себя оптимально при недостатке кислорода, в полостных органах или синусах. Инфицированию подвержены все категории людей, особо чувствительны беременные, старики и новорожденные дети. Золотистый стафилококк в носу вызывает такие заболевания как: менингит, пневмонию, гнойники, воспаление слизистой носоглотки, пищевые отравления и многое другое.
  2. Epidermidis или эпидермальный вид микроба. Локализуется преимущественно на кожных покровах человека, в меньшем количестве на слизистых оболочках глаз, носа и рта. В отличие от золотистого стафилококка является менее опасным для человека, ввиду отсутствия повышенной стойкости. Однако при возникновении благоприятных условий для размножения эпидермального МКО и снижении иммунитета поражает мочеполовые органы, вызывает бактериальные инфекции ЛОР органов, сердца и может привести к сепсису.
  3. Сапрофитный стафилококк (S. saprophyticus). Самый неопасный вид возбудителя. Локализуется преимущественно на слизистых оболочках половых органов женщин, а также в поверхностном эпителии мочевыводящих путей. Сапрофитный вид стафилококка вызывает такие заболевания как уретрит и цистит.
  4. Гемолитический. Кроме инфицирования обладает способностью к гемолизу (разрушению крови). Как и все виды является условно-патогенным типом микроба. Локализуется в труднодоступных местах тела: складки кожи, пах, подмышки и промежность. Гемолитический Staphylococcus вызывает множество заболеваний, основные из которых гнойные поражения внутренних органов, карбункулез, абсцесс и септическое поражение крови. Заболевания, вызванные бактерией данного вида, требуют длительного лечения антибиотиками широкого спектра действия.

Основные виды классифицируются по степени развития патологического процесса, патогенностью и агрессивностью. Также существует множество штаммов, что делает микроб наиболее отличительным.

Определение видовой принадлежности микроба – важная часть диагностики, позволяющая подобрать правильное и эффективное лечение.

Возбудителем стафилококковой инфекции в нос является условно-патогенный S. aureus. В 90 % случаев, слизистые выделения из носа при отоларингологических патологических процессах, содержат ауреус, остальные 10% — другим факультативным коккам.

Стафилококк в носу — симптомы

Клиническая картина стафилококковой инфекции, локализованной в носу или носоглотке, отличается агрессивностью. Кроме внешних симптомов, возникают признаки интоксикации. Состояние опасно тем, что прогрессирование патологического процесса приводит к проникновению патогенного агента в нижние дыхательные пути.

Симптомы стафилококка в носу на начальной стадии не отличаются от развития ОРВИ:

  • отекает слизистая оболочка носоглотки;
  • появляется заложенность;
  • из носовой полости выделяется слизь густой консистенции;
  • появляется гнусавость в голосе;
  • беспокоят периодические головные боли;
  • повышается температура тела до субфебрильной отметки.

Такое состояние и является входными воротами для бактериальной инфекции. Специфическими симптомами заражением стафилококка являются появление мелких пузырчатых высыпаний красного гиперемированного цвета под носом и в носовых путях. Не исключено появление высыпаний на крыльях носа. Сыпь распространяется быстро, поражая здоровые участки слизистых и кожных покровов. Нередко стафилококк распространяется на губы и полость рта.

Мелкие высыпания увеличиваются в размерах, чешутся и покрываются коркой. Расчесывание приводит к распространению инфекции по всему лицу, при попадании в рот вызывает болезни органов пищеварения, в глаза – к конъюнктивиту. Ослабленный иммунитет может быть подавлен агрессивной стафилококковой инфекцией и общей обсемененностью микробом, что не исключает летального исхода.

Диагностика

Цель диагностики – установить вид возбудителя и его штамм. Для этого проводится бактериологическое исследование слизистого содержимого носа и гиперемированных пустул (высыпаний). Посев из носа производится на питательные среды. Через 2-3 дня колонии бактерий, выросших на обогащенной среде, подвергают постановке реакции на чувствительность к препаратам антибактериальных групп для наиболее правильного подбора лечения.

Обязательно проводится риноскопия полости носа, позволяющая выявить состояние слизистой оболочки, и оценить степень тяжести заболевания. Обследование может быть дополнено рентгенографией и компьютерной томографией, однако такие методы направлены на обнаружение осложнений. Идентифицировать стафилококковую инфекцию можно только бактериологическим способом, то есть взять мазок на стафилококк из зева и носа.

Лечение

Терапия стафилококка представлена приемом сильных антибактериальных средств, как общего, так и местного действия. Ввиду большого риска возникновения осложнений лечение назначается специалистом после получения данных о морфологии возбудителя. Антибиотики, применяемые в лечении бактериальной инфекции носа и зева:

  • Биопарокс-спрей – препарат местного действия, проникает со все слизистые слои, вызывая гибель бактериальной микрофлоры;
  • Мупироцин-мазь – применяется с целью устранить инфекцию в носу и поверхностных слоев лица.

К средствам от стафилококка в носу общего действия относятся такие таблетированные препараты как:

  • Офлоксацин;
  • Амоксициллин;
  • Цефтриаксон;
  • Амоксиклав.

Лечение стафилококка в носу у взрослых антибиотиками осуществляется длительное время. Курс терапии устанавливается врачом. Прерывать прием антибиотиков недопустимо, иначе заболевание перейдет в хроническую форму, либо разовьются неблагоприятные осложнения.

Обратите внимание! Прием антибиотиков необходимо сочетать с пробиотиками – препаратами, которые восстанавливают баланс микрофлоры и препятствуют возникновению грибковых инфекций.

Помимо антибиотиков назначаются местные иммуномодулирующие капли, противовирусные препараты общего действия, антисептические растворы для промывания полостей носа (на основе соли), регенерирующую мазь от стафилококка в носу  и витаминные комплексы. Некоторые специалисты рекомендуют «прижигать» очаги специальным метиленовым синим реактивом. Достаточно часто для устранения микробной инфекции стафилококкового генеза применяют противостафилококковый бактериофаг (иммуноглобулин, позволяющий остановить рост бактерий, и привести к разрушению клеточной стенки).

Как лечить стафилококк в носу в домашних условиях?

Домашнее лечение микробной инфекции должно быть сопряжено с прием аптечных лекарственных средств. Вылечить заболевание с применением только народных рецептов невозможно, однако можно простимулировать иммунитет и повысить защитные силы организма.

  • В качестве повышения иммунитета изготавливают отвары на основе лечебных трав, шиповника, меда, лимона и ягод (смородина, малина). Настои и отвары заменяют обычный чай. Витамин С в большом количестве попадает в организм, запуская обменные процессы и устраняя признаки вирулентного агента.
  • Местная народная терапия заключается в промывании носа лечебными отварами и закапывании природными каплями:
    • шалфей и ромашка в равном количестве заливается кипятком, настаивается, применяется для промывания носа;
    • пищевую соль(1 ст. ложку) разбавляют в стакане теплой воды, промывают раствором нос дважды в день;
    • детям закапывают в нос отвар из корневища репейника;
    • в настойке из череды вымачивают ватные турунды и вставляют в нос при имеющихся пустулезных высыпаниях.

Полость носа обрабатывают раствором бриллиантового зеленого (зеленки) или накладывают компресс из 0,25% перекиси водорода (3% раствор развести водой в соотношении 1:11).

Возможные осложнения

Стафилококк в носу может привести к серьезным нарушениям здоровья, а в тяжелых случаях стать причиной гибели пациента. Бактерии проникают в нижние дыхательные пути, через руки переносятся по всему телу, а пи попадании в мельчайшие раны попадают в системный кровоток. Такое состояние (при отсутствии лечения) заканчивается септическим шоком и гибелью больного.

При неполном лечении, инфекция переходит в хроническую форму, поражая иммунную системы, и напоминая о себе с периодичностью 2-3 раза в год.

Обнаруженные микробы в полости носа и зева усугубляют течение заболевания, вызывают различные осложнения и затрудняют лечение недуга.

Профилактика

Основная мера профилактики – поддержание иммунитета. Для этого необходимо правильно питаться, следить за состоянием здоровья, одеваться по погоде. Защищаться в период нестабильной эпидемиологической ситуации и минимизировать контакт с больными.

При возникновении ОРВИ во время обследоваться и принимать лекарственные препараты. В случае бактериального заражения не чесать корочки в нос и на поверхности кожи, соблюдать меры гигиены, использовать отдельные постельные, столовые принадлежности, уделять внимание правильному питанию.

Стафилококк вне зависимости от видовой принадлежности опасен для пациента. Нередко он обнаруживается в карбункулах, фурункулах и на слизистых оболочках верхних дыхательных путей. На месте высыпаний порой остаются мелкие рубцы, свидетельствующие о поражении нижних слоев дермы. Для предупреждения негативных последствий следует обращаться за квалифицированной медицинской помощью и исполнять все врачебные назначения.

Стафілокок – представник неспецифічної мікрофлори, патогенна бактерія, в одиничних кількостях постійно мешкає на шкірі і слизових оболонках людини. Стафілокок в носі – дуже поширене явище, з яким найбільш схильні до страждають хронічними хворобами носоглотки люди. Мікроб стає небезпечний в момент ослаблення людського імунітету, коли його чисельність є значною: саме тоді бактерія викликає різні захворювання, вилікувати які у дітей і дорослих можна тільки антибіотиками.

Зміст статті

  1. Опис і механізми поширення стафілококів
  2. Прояв і небезпека стафілокока в носі
  3. Діагностика інфекції
  4. Методи лікування
  5. Народні засоби від стафілокока
  6. Як лікувати стафілокок у вагітних
  7. Особливості лікування у дітей
  8. Чого не можна робити
  9. Профілактика стафілококової інфекції

Опис і механізми поширення стафілококів

Існує до 20 видів стафілококів, багато з яких не викликають ніяких захворювань у людини, в нормі спокійно будучи присутнім на його епідермісі. Зовні бактерії нагадують кулю, причому ростуть і розмножуються у вигляді грона винограду (цим і зумовлено їх назва). Найбільш патогенний ауреус – золотистий стафілокок: в носі, в зіві, в піхву цей грампозитивний анаеробний мікроб під впливом провокуючих чинників здатний викликати серйозні захворювання. Але в одиничної чисельності навіть золотистий стафілокок не шкідливий організму, і наша імунна система в змозі контролювати його «поведінку». Ще один патогенний вид стафілококів – гемолітичний, який нерідко стає причиною сепсису і висівається в 40% випадків хронічних хвороб горла і носоглотки

Є два типи стафілококів по здатності продукувати коагулазу, або фермент, що викликає згортання плазми. До них відносяться коагулазо-негативні і коагулазо-позитивні бактерії (до останніх належить золотистий стафілокок). З не виробляють ферменти бактерій провокувати захворювання у людини можуть епідермальний і сапрофітні стафілококи, але вони набагато менш небезпечні.

Стафілококова інфекція (стан, коли бактерії різко збільшують свою присутність) може стати причиною безлічі патологій верхніх дихальних шляхів. Якщо виявлено стафілокок в носі у великій кількості, бактерії починають рясно виділяти свої ферменти та продукти життєдіяльності. Цим вони негативно впливають на клітини організму, руйнуючи їх стінки і приводячи до загибелі. Погіршує ситуацію стійкість мікробів до дії багатьох препаратів, а також здатність до мінливості будови (мутацій), ніж вони здатні викликати значні труднощі в лікуванні.

Найбільш часто стафілокок в носі виникає як аутоінфекція, тобто самозараження в результаті збільшення колоній бактерій на слизовій оболонці. Такі явища можуть відбуватися під впливом наступних факторів:

  • загострення тонзиліту, аденоидита, фарингіту і потрапляння інфекції з цих вогнищ в ніс;
  • переохолодження;
  • перенесене ГРВІ, грип, коли віруси послаблюють місцевий імунітет;
  • сильний стрес;
  • тривале використання судинозвужувальних крапель;
  • рецидив соматичного захворювання;
  • інші чинники, які призводять до зниження імунного захисту.

Причини стафілококової інфекції носа у дитини або дорослого можуть бути пов’язані і з зараженням від хворої людини. Бактерія передається наступними шляхами:

  • контактно-побутовим (через предмети побуту, рушники, білизна, іграшки);
  • при прямому контакті зі шкірою хворої при наявності ранок або тріщин;
  • повітряно-крапельним (при вдиханні зараженого повітря в ході тісного контакту з хворим);
  • через брудні руки з їжею;
  • зрідка стафілококової інфекцією заражаються в стінах лікарні, наприклад, під час бронхоскопії, гастроскопії і т.д.

Можливе зараження інфекцією в пологових будинках, причому стафілокок може бути занесений на будь-яку ділянку шкіри або слизової оболонки жінки, а звідти за допомогою немитих рук потрапляє в ніс. Іноді відбувається і інфікування немовляти під час пологів. Нерідко ознаки стафілокока в носі з’являються у новонароджених, що пов’язано зі слабкістю імунного захисту і нездатністю протистояти агресивному мікроби.

Прояв і небезпека стафілокока в носі

Носоглотка сприятлива для колонізації патогенних мікробів, тому інфекція найчастіше поселяється саме в цій області організму. Якщо стафілокок в носі почав активно розмножуватися, це може проявлятися наступними симптомами:

  • гіперемія слизової оболонки носових ходів;
  • закладеність носа;
  • порушення нюху;
  • зміна голосу;
  • нежить з гнійними включеннями, виділення густої в’язкої слизу;
  • свербіж, дискомфорт в носі через атрофії клітин епітелію;
  • часто – поява невеликих гнійників в носі і в зоні під носом;
  • перехід інфекції на пазухи і розвиток гаймориту.

Стафілококова інфекція завжди проявляється не тільки місцевими, але і загальними ознаками. Серед них – підвищення температури, інтоксикація, головний біль, у дітей і ослаблених людей часто з’являється висип на тілі, біль у животі, пронос, відбувається підвищення газоутворення в кишечнику. Стафілокок не завжди повністю лікується, і при неправильно підібраних препаратах інфекція переходить в постійне носійство з розвитком хронічного риніту, який загострюється досить часто.

Основна небезпека інфекції полягає в її швидкому поширенні з носа на сусідні органи і потрапляння в віддалені органи гематогенним і лімфогенним шляхом. Зазвичай перші прояви стафілокока в носі пов’язані з розвитком гострого риніту, але вже через пару днів при відсутності лікування пацієнт може відзначати ознаки отиту, гаймориту, ангіни, гострого аденоидита. У схильних до трахеїти і бронхітів людей ці патології дуже часто ускладнюють перебіг здавалося б банального бактеріального нежитю.

Дуже небезпечний золотистий стафілокок для людей зі слабкою опірністю організму, імунодефіцитами, у яких інфекція може проникати в легені викликати там абсцеси і масивне ураження органу, в кістки і головний мозок, в серце і нирки, а часом навіть призводить до сепсису. У новонароджених і немовлят лікувати стафілокок слід в стаціонарі під суворим медичним контролем, оскільки через стрімке розмноження в такому маленькому організмі бактерії здатні приводити до токсичного шоку, комі і загибелі хворого.

Діагностика інфекції

Після звернення пацієнта до отоларинголога лікар проводить фізикальне дослідження, збирає анамнез, опитує хворого або батьків на предмет можливого зараження і наявності клінічних ознак патології. У дітей в обов’язковому порядку оглядаються шкірні покриви, уточнюється характер стільця і інші симптоми з боку шлунково-кишкового тракту.

Основний аналіз, за допомогою якого можна виявити присутність бактерій в носі і носоглотці – виділення бактерій при проведенні бакпосева на живильне середовище. Перед тим, як взяти мазок з носа, необхідна певна підготовка до дослідження. У день забору мазка не можна застосовувати зубні пасти і ополіскувачі для порожнини рота, забороняється їсти і пити перед забором мазка, якщо він проводиться із зіву.

При виконанні забору мазка тільки з носа головна умова успішної підготовки і отримання правильного результату – не лікуватися якими антибактеріальними препаратами системного або місцевого дії як мінімум за тиждень до аналізу. Термін готовності аналізу методом бакпосева – 4-7 днів. Норма аналізу на стафілокок по бакпосева – не більше 106 одиниць бактерій.

Якщо потрібно більш швидка постановка діагнозу, то попередньо його можна встановити шляхом виконання аналізу мазка мікроскопічним методом. Після фарбування по Граму виявляються кулясті бактерії, які знаходять синій колір, нерухомі, мають правильну форму і розташовані гронами. Культуральний аналіз (бакпосев) дає більш точні результати і дозволяє встановити конкретний вид бактерій і провести дослідження на їх чутливість до антибіотиків (антибіотикограму). Більшість патогенних для людини стафілококів стійкі до пеніциліну, що повинен враховувати лікар при призначенні терапії, якщо антибіотикограмою не виконувалася.

Методи лікування

Найважливіші ліки, за допомогою яких можна позбутися від стафілококової інфекції – це антибіотики. Схема терапії підбирається фахівцем в індивідуальному порядку, але найчастіше антибактеріальні засоби призначаються у вигляді таблеток або внутрішньом’язових ін’єкцій. Оскільки золотистий стафілокок виробляє полірезистентність допеніцилінів як до антибіотиків бета-лактамних ряду, препарати цієї групи повинні бути комбіновані з клавулановою кислотою (приклад кошти вибору – препарат Флемоклав). З лінкозамідов при стафілококової інфекції добре зарекомендували себе Ванкомицин, Кліндаміцин, з макролідів – еритроміцин, азитроміцин, з цефалоспоринів – Цефалотин, Цефалексин.

Якщо форма патології важка і ускладнена, терміново призначається специфічне лікування стафілокока в носі антистафілококовий імуноглобулін або анатоксином, щоб зняти інтоксикацію. Крім того, практикується введення антистафілококових бактеріофагів, які використовуються при протипоказання до прийому антибіотиків. Інші системні препарати, які слід застосовувати для терапії стафілокока в носі:

  • імуномодулятори з метою підвищення імунної відповіді і загальної опірності організму (Тактивин, Іммунорікс, Полудан);
  • вітамінно-мінеральні комплекси (Супрадин, Алфавіт, Вітрум);
  • антигістамінні засоби при сильному набряку слизової носа і схильності до сенсибілізації організму (тавегіл, Діазолін, Зіртек).

Лікувати стафілокок в носі потрібно і місцевими способами і препаратами, серед яких рекомендуються:

  • промивання носа з розчинами антисептиків (Мірамістин, Хлоргексидин);
  • краплі в ніс Полідекса, ізофра, Протаргол, при сильній закладеності носа – помірне застосування судинозвужувальних засобів;
  • мазі для слизової носа ерітроміціновая, тетрациклінова (при наявності гнійників на слизовій оболонці носа);
  • зрошення носа хлорофіліпт, закопування масляного розчину хлорофіліпту;
  • застосування місцевих імуномодуляторів – ІРС-19, Іммудон;
  • при наявності великих гнійників показано їх розтин з наступною антисептичноюобробкою.

Додатково при стафілококової інфекції в носі обов’язково призначаються полоскання горла перекисом водню, фурациліну, Мірамістином щоб уникнути розвитку бактеріального ураження мигдалин і глотки.

Народні засоби від стафілокока

Спеціалісти зі слуху не, що застосування виключно народних методів лікування не зможе впоратися з патогенними мікробами, якщо інфекція вже має місце в порожнині носа і, тим більше, якщо вона поширилася на інші органи. Тому будь-які народні засоби – це лише додаткові способи лікування, спрямовані на допомогу організму в боротьбі з хворобою і на посилення імунітету. При стафілококової інфекції можна використовувати такі рецепти:

  1. Залити столову ложку ромашки склянкою окропу, настояти годину, процідити, промивати ніс тричі на день.
  2. Заварити столову ложку шавлії аналогічним чином, застосовувати для полоскань горла і промивань носа.
  3. Нарубати корінь лопуха, 2 ложки кореня поварити на водяній бані 20 хвилин в 300 мл води, дати настоятися годину. Капати в ніс по 5 крапель тричі на день.
  4. Заварити по столовій ложці ехінацеї та шипшини в 500 мл води, настояти в термосі 3 години. Пити як чай протягом дня.
  5. Розчинити половину грама муміє в склянці води, випивати по 50 мл натще чотири рази в день.

Що за страшний звір такий – “стафілокок”? Молода сім’я прийшла до лікаря Комаровського дізнатися про стафілокок, який знайшли у мами в носі. І як бути з дитиною – раптом він йому теж передався? Дивіться передачу, і ви дізнаєтеся, як відрізнити небезпечну стафілококову інфекцію від мирногоутворення у вас стафілокока, і може бути, не будете зайвий раз перевіритися.

Як лікувати стафілокок у вагітних

Під час виношування дитини жінка особливо вразлива перед усіма інфекційними хворобами, так як її імунна система працює упівсили. Золотистий стафілокок у вагітної несе високий ризик порушення розвитку плоду і його внутрішньоутробного зараження. Підсумком стафілококової інфекції при вагітності може стати загибель дитини і викидень.

Ще один небезпечний варіант розвитку подій – інфікування під час пологів, а у новонародженого або немовляти стафілококи стрімко прогресують в розмноженні і руйнуванні клітин організму. Під час лактації зараження стафілококом також не означає нічого доброго для мами і малюка через відмову від годування і можливої передачі інфекції дитині. Тому лікування захворювання слід починати якомога раніше і тільки у фахівця під контролем. Жінці відразу призначають промивання носа хлорофіліпт, а також зрошення горла спреєм з тим же найменуванням. Масляної розчин хлорофіліпту паралельно закопують в ніс не менше 14 днів. За відсутності покращання до 2-3 дня перебігу хвороби призначається антибактеріальна терапія, а при розвитку стафілококової інфекції носа на 32-36 тижнях гестації дозволяється введення стафілококових імуноглобулінів та анатоксинів. Також при вагітності не роблять тератогенного впливу специфічні бактеріофаги і деякі імуномодулятори, що успішно використовується проти золотистого стафілокока.

Особливості лікування у дітей

Несформованість імунної системи призводить до того, що бактеріальна інфекція у маленьких дітей завжди протікає важче, ніж у дорослих. Малюки вже з першого дня можуть відчувати сильну інтоксикацію, слабшають, апетит відсутній, а в області носа з’являються гнійники і виразки. Ускладнення захворювання виникають досить часто, якщо адекватна терапія не була розпочата при перших симптомах інфекції.

Дітям для лікування буває досить проведення антибіотикотерапії, але в умовах стаціонару при важкому перебігу патології призначається лікування стафілококових бактеріофагами (як правило, застосовують препарат місцево у вигляді тампонів в ніс). Додатково маленьким пацієнтам обов’язково проводять курсове лікування імуномодуляторами, вітамінами, загальнозміцнюючі препаратами, адаптогенами.

Чого не можна робити

Строго заборонено при підозрі на стафілококову інфекцію прогрівати ніс і обличчя, гріти ноги, приймати гарячі ванни для тіла і взагалі будь-яким чином використовувати тепло. Це викличе ще більш швидке розмноження бактерій в носі і поширення їх на горло, гланди, трахею, вуха і т.д. Також не варто використовувати такі народні засоби, які включають мед, фруктові соки, молочні продукти, що буде сприятливим середовищем для бактерій.

Не потрібно застосовувати спиртові засоби для обробки носа, оскільки мікроби цієї групи стійкі до спирту і, до того ж, викликають атрофію слизової оболонки (спирт ще більше посилить сухість в носі). Після курсу антибіотикотерапії можна ігнорувати лікування кишечника препаратами біфідобактерій, адже порушений мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту – це підвищення ризику ослаблення організму і розвитку нових інфекційних хвороб.

Профілактика стафілококової інфекції

Зробити деякі заходи, щоб не захворіти, не складе особливих труднощів, зате вбереже від маси проблем. Отже, потрібно:

  • стежити за гігієною рук, тіла;
  • їсти тільки з чистого посуду;
  • регулярно проводити прибирання в будинку;
  • застосовувати для готування тільки якісну їжу;
  • позбавлятися від вогнищ хронічної інфекції;
  • зволожувати повітря і періодично кварцевать квартиру;
  • зміцнювати імунітет.

Особливо пильну увагу профілактиці стафілококової інфекції слід приділяти вагітним і годуючим. У новонародженого в кімнаті повинна дотримуватися сувора гігієна, а також його зобов’язаний регулярно оглядати лікар на предмет можливих інфекційних захворювань.

Стафилококк – это условно — патогенная бактерия, которая в ряде случаев является частью микробиоценоза человека. При определенном состоянии организма человека, стафилококк может проявлять свою активность, особенно при ослабленном иммунитете, а также при создании благоприятной обстановки для его прогрессирования. В частности, в случае перенесения тяжелого заболевания, стафилококк может быть вторичной инфекцией, приобретенной вследствие снижения иммунитета от первичной болезни.

Стафилококковая инфекция в носу – это заболевание, которое характеризуется размножением в носоглотке стафилококковых бактерий и несет за собой симптомы поражения носа и гортани. Эта инфекция очень коварна и устойчива к медикаментам, даже к антибиотикам.

Формы

На сегодняшний день, выделяют несколько форм стафилококковой инфекции, самые распространенные из них это:

  1. Сапрофитовая – эта форма, считается наиболее легкой, в основном развивается в мочеполовой системе, может провоцировать такую болезнь, как цистит.
  2. Эпидермальная – данный вид является обитателем кожи человека и слизистых оболочек. При определенных условиях кокки начинают размножаться и проникают в кровь, становясь причиной развития воспалительных процессов в глубоких слоях кожи.
  3. Золотистая – наиболее тяжелый вид инфекции, может вызывать более 100 видов болезней, чаще всего развивается в желудочно-кишечном тракте и носовой полости, очень устойчив к лечению.

Причины и пути заражения

К основным путям заражения относятся: бытовой, пищевой, воздушно-капельный, от матери к ребенку. К большому огорчению, заразиться чаще всего стафилококком можно при посещении больниц и других мед. учреждений. Плохо стерилизованные медицинские инструменты, грязные руки, не поменянные перчатки после осмотра другого пациента, все это может сопутствовать заражению этим заболеванием. Также, не соблюдение правил личной гигиены дома.

Развитию бактерий в носу сопутствует сухой, мало проветренный воздух внутри помещения. Часто встречаются больные данным видом инфекции, которые имеют ослабленный иммунитет на фоне перенесенных других тяжелых заболеваний, при дисбактериозе кишечника или злоупотреблении антибиотикотерапией.

Это заболевание очень распространено среди младенцев, также деток, которые ходят в государственные дошкольные учреждения. Поскольку чаще всего, в этих местах не соблюдаются нормы по проветриванию, кварцеванию и влажной уборке помещения.

Длительное использование сосудосуживающих капель от насморка, может привести к риниту, вызванному избытком применения медикаментов. На фоне этого состояния, бактериям очень легко развиваться в носовом ходе.

Можно с уверенностью сказать, что даже сильный стресс и переутомление, может спровоцировать развитие стафилококка.

Симптоматика

Находясь на слизистой оболочке носа и ротоглотки, кокки могут провоцировать к прогрессированию заболевания верхних дыхательных путей. Для разграничения банального ОРЗ, вируса или все-таки какого-то из видов стафилококка, больному необходимо пройти незамедлительно обследование.

Поскольку лечение у всех болезней разное и не всегда антибиотики могут помочь, но и навредить, вызвав дисбактериоз кишечника с установлением диагноза затягивать нельзя.

К наиболее частым симптомам стафилококка в носу и горле относят:

  • Покраснение слизистой оболочки горла.
  • Длительная заложенность носа, затрудненное носовое дыхание.
  • Возможно повышение температуры тела.
  • Образование корочек в носовой полости, похожих на засохший герпес.
  • В более серьезных формах – гнойные высыпания на слизистой носа и ротоглотки.
  • Устойчивость к медикаментозному лечению насморка.
  • Общая интоксикация организма.

Диагностика

При наличии симптомов, описанных выше, нужно безотлагательно обратиться к врачу для диагностики заболевания и определения схемы лечения.

Главным методом диагностики стафилококка в носу является бактериологическое исследование, которое проводится путем взятие мазка из носа и зева. Для определения наличия или отсутствия заболевания, его формы, очень важно правильно сделать забор материала.

Первое условия для проведения правильного анализа — это подготовка:

  1. За день до сдачи бактериального посева необходимо отказаться от применения любых препаратов от насморка, даже от обычных солевых растворов.
  2. Для получения правильной картины болезни, минимум за 7 дней не использовать в лечении антибиотики.

Только один минус присущ этому методу, который заключается в том, что результат посева придется ждать примерно 7 дней.

Существуют и другие исследования, которые проводятся более быстро – микроскопический способ анализа мазка, но в отличие от бакпосева, он не выявляет конкретную форму бактерии, и не дополняет сведения антибиотикограммой, что очень необходимо при назначении антибиотикотерапии.

Если бактерии стафилококка будут выявлены у одного члена семьи, то анализ придется сдать всем домочадцам и лечение проходить тоже.

Лечение

Одним из самых применяемых методов лечения инфекции стафилококка является антибиотикотерапия. Схема лечения и сам препарат подбирается индивидуально с помощью антибиотикограммы.

Всегда, при выявлении инфекции в носу, инфицированному назначают препараты не только наружного применение, но и внутрь в виде таблеток или даже инъекций, а также антигистаминные препараты.

Возможно несколько вариантов лечения, рассмотрим каждый из них:

  1. Применение антибактериальных препаратов, которые оказывают воздействие на организм человека и его иммунитет. Наиболее распространенные – это «Цефтриаксон», «Офлоксацин», «Азитромицин». Пенициллиновый ряд антибиотиков не применяют, поскольку кокки очень стойки к нему.
  2. Локальное использование антибактериальных препаратов – мазей, в состав которых входит мупироцин. Указанные средства применяются в носовых ходах, в основном, 2 раза в сутки на протяжении 7 дней. Научно доказано, что при использовании гелей в носу, кокки исчезают по всей протяженности рота и носоглотки.
  3. Что касается последнего варианта лечения – это применение «Стафилококкового бактериофага». Данный метод находится в процессе изучения, но уже широко применяется в терапии, как альтернатива антибиотикам.

Кроме указанной выше терапии, обязательным является применение:

  • Иммуно-модулируищих препаратов («Циклоферон», «Иммунал», «Иммунофлазид» и др.)
  • Антигистаминных препаратов («Фенистил», «Эдем», «Цетрин») предотвращающих отек слизистых тканей.
  • Витаминных препаратов.
  • Препаратов местной обработки для улучшения терапевтического эффекта.

Очень хорошее антисептическое действие оказывает «Хлоргексидин», его используют для промывания носа. В качестве сосудосуживающих препаратов назначают «Протаргол», «Изофра», они оказывают антибактериальное действие, очень хорошо помогают при заложенности носа.

Для увлажнения и смазки полости носа и горла используют «Хлорофиллипт», «Эктерицид», они оказывают маслянистый эффект. Если на коже присутствуют гнойничковые поражения и корочки отлично подходит «Тетрациклиновая мазь».

В случае выявления стафилококковой инфекции только в носу, для предотвращения развития болезни в ротовой полости назначают полоскания содой, а также с использованием «Фурацилина».

Последствия стафилококка

Самыми распространенными последствиями инфицирования стафилококком являются гнойные высыпания, пищевые отравления, поражения слизистых оболочек. При несвоевременном лечении, стафилококковая инфекция может поражать внутренние органы и даже привести к заражению крови. Поэтому можно сделать вывод, при выявлении этого заболевание незамедлительно нужно начинать лечение.

Профилактика заболевания

Главным способом предупреждения любой болезни, не только стафилококка – это укрепление организма. Если отказаться от вредных привычек, придерживаться правильного режима отдыха, здорового питания, проводить много времени на свежем воздухе и во время обращаться к врачу, то многие болезни можно предотвратить.

Больше всего стафилококковой инфекции подвержены новорождённые, беременные, пожилые люди и даже молодежь с ослабленным иммунитетом.

Этой категории людей нужна особенная профилактика:

  • При малейшем намеке на насморк – промывать нос раствором морской или поваренной соли.
  • Увлажнять помещение с помощью увлажнителя воздуха.
  • Соблюдать правила личной гигиены.
  • Обязательно проветривать помещение, в котором находитесь, чаще делать влажную уборку.
  • Перед кормлением новорожденных, маме, бесспорно, мыть руки и грудь.
  • Не злоупотреблять применением капель от насморка и антибиотиков.
  • Использовать в стирке средства без ароматизаторов.
  • Не скапливать предметы, которые могут собирать пыль (мягкие игрушки).
  • Кварцевание помещения.

И напоследок, запомните главное правило: любое заболевание легче предупредить, чем лечить.